Інтерактивна психотерапевтична казка «Світлячок, який загубив світло»
Інтерактивна психотерапевтична казка
«Світлячок, який загубив світло»
Вступ
Психолог:
Жив-був маленький світлячок. У нього завжди сяяло чарівне світло, яке допомагало освітлювати доріжки іншим мешканцям лісу.
Але одного разу світлячок дуже засмутився і його світло згасло. Він подумав:
— «Я нікому не потрібний… краще сховаюся і буду сам у темряві».
Інтерактив 1 – «Покажи сумного світлячка»
Психолог:
Давайте всі разом покажемо, як виглядає світлячок, коли він сумує.
(Діти роблять сумні личка, опускають голови.)
Зустріч із друзями
До світлячка прилетіла метелик:
— «Світлячку, чому ти ховаєшся?»
Світлячок відповів:
— «Я дуже сумний. Моє світло згасло».
Метелик сказав:
— «Не бійся, ми разом знайдемо твоє світло».
Інтерактив 2 – «Попроси про допомогу»
Психолог:
Давайте допоможемо світлячку! Скажемо всі разом:
— «Допоможіть мені, будь ласка!»
(Діти промовляють.)
Подорож у пошуках світла
До них приєдналися пташка й їжачок. Вони всі разом почали шукати маленьке світло.
І раптом пташка вигукнула:
— «Світлячок, твоє світло не зникло! Воно всередині тебе. Просто ти засумував і забув, що воно завжди з тобою».
Інтерактив 3 – «Знайди світло в собі»
Психолог:
Давайте всі покладемо руки собі на груди й скажемо:
— «У мене є світло, воно завжди зі мною».
(Діти повторюють, роблять глибокий вдих і посміхаються.)
Щасливий фінал
Світлячок відчув тепло у грудях, і його світло знову засяяло.
Він сказав друзям:
— «Дякую! Тепер я знаю, що навіть коли мені сумно чи темно, я можу попросити про допомогу. А моє світло завжди всередині мене».
Друзі обняли його, і разом вони полетіли освітлювати доріжки в лісі.
Обговорення після казки
- Чому світлячок засмутився?
- Хто йому допоміг?
- Що зробив світлячок, щоб його світло повернулося?
- До кого ви можете звернутися, коли вам сумно чи страшно?




