Психотерапевтична казка "Зайчик і чарівний клич"

Казка «Зайчик і чарівний клич»

Жив-був маленький зайчик на ім’я Хвостик. Одного разу він гуляв у лісі, захопився метеликами і раптом заблукав. Дерева стали високими й темними, а стежки всі однакові. Хвостику стало страшно, і він заплакав:

— «Що ж мені робити? Я один...»

Але він згадав слова мами:
— «Якщо тобі сумно чи страшно — клич на допомогу!»

Зайчик глибоко вдихнув і голосно крикнув:
— «Допоможіть мені, будь ласка!»

Першою його почула білочка. Вона підбігла й сказала:
— «Добре, що ти покликав! Разом нам не страшно».

Потім прилетіла сова, яка добре знала лісові стежки. Вона повела друзів у правильному напрямку.
Незабаром Хвостик був удома, а мама-зайчиха обняла його й сказала:
— «Ти молодець, що не сидів мовчки, а покликав на допомогу. Це найважливіше, що треба робити, коли тобі страшно чи сумно».

З того дня Хвостик завжди пам’ятав: просити допомоги – це сміливо й правильно.

Обговорення після казки

• Що відчував зайчик, коли заблукав?
• Що він зробив, щоб отримати допомогу?
• Хто йому допоміг?
• До кого ви звернетеся, якщо вам буде страшно чи сумно?